Засиделись мы вчера с отцом Николаем на кухне. О делах духовных заговорились, и увлеклись необыкновенно.
И дети наши с пониманием отнеслись к беседе служителей Христовых. Машу смотрели, рисовали, не ссорились не кричали.
А под конец общения и вообще притихли, аки ангелы.
Но для порядку я все ж решил заглянуть в зал, удостовериться...
Удостовериться же получилось лишь в том, что дети не теряли времени даром. Так вот захожу я в зал и обомлеваю:
Сидят наши дети, каждый возле своего радиатора, радиаторы итальянские, алюминиевые, белоснежные, словно снег швейцарский...
Так вот сидят они значит каждый у своей батареи, штору в сторону отодвинули, в руках фломастеры с краской не смывающейся и творят...
Рисуют значит: травку, цветочки, солнышко, еще там что-то...
Ну Давиду я что-то грозно сказал: но с него как с гуся вода - по причине малолетства конечно (два в конце месяца будет).
А Софию, вежливо спрашиваю: Софийка! Ну зачем же вы так? Разве можно?
А она мне своим елейным голоском наипослушнейшего чада во вселенной:
- А мне Давид разрешил. Я спросила "Можно?" Он мне сказал "Да".
- А, ну если Давид разрешил, тогда ладно! - понимающе отвечаю я...
...И далее продолжили мы общение с отцом Николаем, только лишь неприятных запах всевозможных растворителей слегка отравлял нам наше сладостное братское.
Ну и еще немного огорчал факт несмываемости ярких фломастеров.
Но больше всего огорчило то, что я не догадался запечатлеть сию замечательную картину на свой фотоаппарат. Тогда ведь и вы могли бы шедевры посозерцать:)
Елисей Пронин,
Первомайск
Привет. Я Елисей Пронин. Люблю читать и писать. Люблю рыбалку и просто красивую природу. Верю и служу Богу открывшему мне истинный смысл жизни. Люблю говорить о том, о чем молчать нельзя - о великих делах Великого Бога. e-mail автора:EliseyX@rambler.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 7554 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
